Весняночка

Бузок зацвів,

Весна настала

Життя прокинулось –

Воно верує скрізь

Іде нога людська не стала б

Усе цвіте, булє і дзвенить

І все стою, засліплена красою

Природи рідних мені місць

Весняний вітер

Коси запліта деревам

Усе дрімає скрізь.

Нема на світі кращої картини,

Ніж ці пейзажі весняної днини!

Київ

Київ мій рідний,

Милий ти мій,

Гарний, квітучий, могутній

Нехай, завжди береже тебе Кий

Засновник твій незабутній!

Дніпро тече десь вдалині,

Шпаки летять у вишині,

Тополі колихають віти,

На вулиці стрибають діти,

Усе таке рідне,

Все миле навкруг

Ти квітни мій, Києве ,

Вічний мій друг!

Осінь

Дощик накрапає,

Грім гримить,

Потім замовкає

Все на мить,

Я трохи помрію

В тиші цій

Думами розвію

Сум мій

Птахи відлітають,

Жовтий лист летить,

Квіти відцвітають,

Серденько летить!

Вечір

Вечір такий казковий

Свіча на столі горить

Спогад якийсь випадковий

Зайшов у гості на мить

Вже падає жовтий листок,

Дощик стукає до хати,

Я складаю букет

Із осінніх квіток

Усміхається моя мати

Мені добре і затишно вдома

Я музику тихенько граю

Враз безслідно зникає втома

Вдома я, неначе в раю.

Мати вірний мій друг

Вона завжди мене зрозуміє

Вдома книжки стоять навкруг

Моє серденько радіє!

Вечір такий казковий

Хліб на столі лежить

Спогад якийсь чудовий

Зайшов у гості на мить